Хліб на столі - щастя на Землі 2 клас

Урок - проект. Хліб на столі - щастя на Землі

Місячник педагогічної майстерності в школі

20.12.2017 р.

Урок - проект

Тема. Хліб на столі – щастя на землі. Т. Коломієць «Хліб». Робота з ілюстраціями

Мета: формувати компетентність вміння вчитися: орієнтуватися в часі та берегти його; організовувати своє робоче місце; формувати загальнокультурну компетентність: особливості національної і загальнолюдської культури в побутовій і культурно – дозвіллєвій сфері; формувати здоров’язбережувальну компетентність: дбайливе ставлення до свого здоров’я: здорове харчування; компетентність ІКТ: вміння добувати, осмислювати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел,  користуватися різноманітною довідковою літературою; формувати соціальну компетентність: продуктивно співпрацювати з різними партнерами в групі  та команді, використовувати різні ролі й функції в колективі, проявляти ініціативу, підтримувати та керувати власними взаєминами з іншими; формувати предметну компетентність: удосконалити навички читання та усного переказу твору описового змісту; закріпити уміння виділяти головну думку твору; розширювати та збагачувати словниковий запас школярів; розвивати увагу, пам'ять, мислення; виховувати бережне ставлення до хліба.

Обладнання: хліб на столі, ілюстрації до теми уроку; презентація «Хліб», назви груп, питання для відповідей за змістом твору, портрет Тамари Коломієць

Особливості уроку: урок – проект, інтегровані завдання

ХІД УРОКУ

1.     Організація класу

1.1.         Вітання з усмішкою

- Кому сьогодні подаруєш усмішку вітання?

2.     Актуалізація знань учнів

2.1.         Проблемне питання : «Що таке щастя?»

2.2.         Відгадування загадки

Був зерном він у землі,

 Став із сіллю на столі.

З ним їсти ми сідаємо,

 І гостей стрічаємо. (хліб)

- Які слова допомогли дати відгадку?

3.     Оголошення теми уроку. Визначення теми проекту.

3.1.         Визначення теми проекту

3.2.         Складання мети проекту

3.3.         Об’єднання учнів за групами

4.     Робота над проектом

4.1.         Слово вчителя про хліб

         Наші предки поважали і поклонялися хлібу, як святині. Його золота скоринка порівнювалася з позолотою сонця та багатством. Великим дійством було засівання поля зерном та збирання урожаю. Багато приказок та прислів’їв присвячено хлібу, його ролі в житті українців. «Без хліба і води – життя не те», «Де хліб і вода, там нема голода», «З неба хліб не падає» тощо. Хліб діставався людям нелегко і його ціну люди завжди знали. Він лежав на чільному місці стола, огорнений у вишитий рушник. Перш, ніж розрізати хліб, господар просив благословення в Бога. Коли падав шматок хліба на землю, його підіймали та цілували. Говорили «Не кидайсь хлібом – він святий».

         І до цього часу хлібо – булочні вироби нас приваблюють своїм смаком, чудовим свіжим запахом, красивим виглядом. Українці шанують хліб, тому і на родини, весілля і інші свята несуть хліб і кладуть його на почесне місце столу. Наш з вами обов’язок – шанувати народні традиції, підтримувати та примножувати їх.

4.2.         Робота учнів у групах ( за попередньо визначеними питаннями)

Група «Читачі»

ü Вправа «Асоціативний кущ»

- Запишіть всі асоціації, які виникають у вас при поясненні слова «хліб».

ü Створення «Акровірша»: Хліб

Група «Мовознавці»

ü Створення твору – есе «Хліб – всьому голова».

ü Гра «Збери зернятка»: відновлення змісту прислів’їв про хліб. Доповнення учнями прислів’їв.

Група «Природознавці»

ü Скласти розповідь «Шлях хліба до столу».

ü Взяти інтерв’ю у хлібороба. (Скласти питання для інтерв’ю)

Група «Художники»

ü Підготувати репродукції картин про хліб.

ü Створити плакат «Бережіть хліб».

Група «Математики»

ü Інформація для «Довідкового бюро»: хліб у числах

Група «Народознавці»

ü Записати домашні рецепти випікання хліба.

ü Записати назви страв, в яких використано борошно.

4.3.         Виступ груп

4.4.         Обговорення виступу груп

Руханка

5.     Опрацювання твору Т. Коломієць «Хліб»

5.1.         Вступне слово про творчість Т. Коломієць.

Тамара Опанасівна Коломієць родом з Черкаської області. Мріяла в дитинстві стати лікарем, бо стала очевидцем років війни, що принесли з собою горе, муки, жахи та сум. Але стала дитячою письменницею. Першу книжечку віршів «Пролісок, створених для дітей, видала ще тоді, коли поетесі було 21 рік.

5.2.         Мовчазне читання оповідання з завданням

- Прочитайте оповідання способом «губи» (приклавши пальчик до вуст) та визначте, хто є головним героєм твору.

5.3.         Перевірка мовчазного читання. Відповідь на попередньо поставлене питання.

5.4.         Словникова робота.

5.4.1.  Опрацювання художніх висловів (дидактичний матеріал)

золоте проміння         позолота від вогню

золоте зерно               золотава шкоринка

золоті руки                 золоченій стеблині

- Це пряме чи переносне значення виразів?

5.4.2.   Читання слів з карток – блискавок (після читання картки прикріплюються на дошку)

Спекли, лежить, шануйте, доглядали, зібрали, поклали, змололи, принесли, гойдався, посіяли

- Що означають слова?

5.5.         Читання твору окремими учнями за абзацами.

5.6.         Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання

- Знайдіть найчастіше вживані слова в тексті. Назвіть їх.

- Від чого позолота в хліба?

- Прочитайте, що зробили роботящі руки.

- Зачитайте опис спеченого хліба.

- Прочитайте звернення хліба. До кого він звертається? Поясніть ці слова, як ви їх розумієте.

5.7.         Переказ тексту за опорними словами з карток

5.7.1.  Змініть порядок розташування карток на дошці, відповідно до змісту твору.

5.7.2.  Скористайтеся словами – опорами (за дидактичним матеріалом, картками) та перекажіть текст

5.8.         Складання діалогу за ілюстраціями, вміщеними в підручнику. Вправа «Я тобі, ти –мені»

Учні один одному ставлять питання за змістом ілюстрацій

6.     Підсумок уроку

6.1.         Рефлексія

7.     Домашнє завдання

Перечитати твір Т. Коломієць, навчитися переказувати. Творча робота; скласти поради бережного ставлення до хліба

Всеукраїнський математичний конкурс Кенгуру 2017

Наше TV Казка у подарунок

наступність дитсадка і школи

Наступність у підготовці дітей дошкільних навчальних закладів освіти та початкової ланки школи з математики

         Згідно нового Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №462 від 20 квітня 2011 р. початкова школа перейшла в 2012 – 2013 н. р. до виконання його вимог відповідно новими навчальними програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України від 12.09.20111 р. №1050.

В початковій школі курс математики реалізовується відповідно навчальним предметом – математика. Авторами програми з математики виступили О.В. Онопрієнко. С.О. Скворцова, Н.П. Листопад.

Згідно пояснювальної записки до програми курсу математики вказується, що «…Цей курс у системі неперервної освіти ґрунтується на відповідному змісті Базового компонента дошкільної освіти». Тож для вчителів початкових класів є вагомими  знання дошкільника базового змісту математики, який вміщено в програмах, що реалізуються в дошкільних навчальних закладах.

                   «Основним завданням навчання математики є опанування учнями предметних математичних компетенцій – обчислювальних, інформаційно – графічних, логічних, геометричних, алгебраїчних». [1.1.]

Курс математики будується за такими змістовими лініями в порівнянні з викладанням тематичного підрозділу ДНЗ «Математична скарбничка».[1.2.]

•        Числа і дії з числами – ДНЗ: число і цифра, множина.

•        Величини – ДНЗ: орієнтування в часі.

•        Математичні рівності, нерівності – ДНЗ:додавання та віднімання

•        Сюжетні задачі – ДНЗ: додавання та віднімання

•        Прості відношення, геометричні фігури – ДНЗ: величини предметів; геометричні фігури; орієнтування в просторі.

•        Робота з даними.

         Характеристика змісту навчання курсу математики також опирається на взаємозв’язок дошкільного навчання6 «… Формування початкових математичних знань і способів діяльності, їх практичне застосування ґрунтується на засвоєних учнями у перед дошкільний період математичних уявленнях, які на елементарному рівні відображають ознаки, властивості та відношення предметів навколишнього світу. Результатом опанування дошкільниками цих уявлень є уміння визначати ознаки та властивості предметів за формою, розміром, кольором, матеріалом, призначенням тощо; порівнювати предмети за однією або кількома ознаками; здійснювати серіацію предметів; орієнтуватися у просторі та визначати розташування предметів у ньому; встановлювати найпростіші причинно – наслідкові та просторово – часові зв’язки; лічити предмети; вживати у мовленні логічні сполучники та розуміти їх значення; робити елементарні умовиводи; висловлювати прості оціночні судження. Ці уміння  служать основою для сприймання , розуміння та засвоєння  математики учнями в початковій ланці школи».

         У математичному розділі програми «Дитина» виділено дві основні групи питань. До першої належать такі: розміщення предметів у просторі, розрізнення предметів за величиною, масою, формою та іншими якісними ознаками; визначення кількості предметів за загальними показниками (багато — мало, більше — менше), орієнтування в часі та ін. До другої групи відносяться питання, пов'язані з вивченням множин: порівняння множин за кількістю елементів, визначення множин за допомогою кількісних числівників, застосування порядкових числівників; числа і властивості натурального ряду; дії з числами: додавання і віднімання, задачі. Це і є базова осново того, від чого вчитель початкових класів має відштовхуватися. На ґрунті математичної основи дошкільного закладу вибудовується наступний процес навчання  першокласників.

         Як вказує програма «Дитина», що основну роль у вивченні форм  належить співставленні форми геометричної фігури з формами довкілля. Звідси зрозумілим стає і той факт, що програма курсу математики рекомендує розпочинати вивчення із знайомства з геометричним матеріалом, що є доволі знайомою і опрацьованою темою в ДЗН.

         Вивчення курсу математики за новими програмами починається із розширення уявлень учнів про множину, як сукупність об’єктів, об’єднаних за певною ознакою. З поняттям множини діти знайомляться в кожній віковій групі. Вже в старшій групі згідно програми «Дитина» відбувається «..Формування уявлень про множину предметів здійснюється у двох напрямках: з точки зору їх якісних ознак і з точки зору кількісних відношень. Діти даної вікової групи порівнюють множини за допомогою попарного співставлення їх елементів. Поступово, вибираючи по одному елементу з кожної множини, об'єднуючи їх у пари, визначають кількісні відношення між множинами і порівнюють їх». Таким чином це допомагає вчителеві початкових класів у формуванні вмінь учнів порівнювати числові вирази та числа, порівнювати числові вирази різними способами, реалізувати завдання різницевого порівняння.

         Згідно програми курсу математики учні першого класу засвоюють нумерацію чисел першої сотні. Базовими знаннями є утворення чисел першого десятка на основі додавання  одиниці. Такі знання згідно програми «Дитина» діти старшої групи мають отримати у ДНЗ. «Вивчаючи з дітьми числа першого десятка, слід опрацювати такі питання:

— сприймання чисел на природних групах предметів і за малюнками;

— утворення даного числа за допомогою додавання одиниці до попереднього;

— ознайомлення з друкованими цифрами;

— вправи на співвіднесення певної кількості предметів і відповідним числом;

— порівняння чисел на основі попереднього порівняння відповідних груп предметів;

— практичні дії на засвоєння складу чисел.

         Дане ознайомлення є методично обґрунтованою формою роботи при знайомстві першокласника з новим числом та цифрою, якою воно позначається.

         Вправляючи малят у лічбі, педагог має створити відповідні ситуації: предмети розміщуються лінійно в рядок, хаотично, без будь-якого порядку, по колу. Діти вчаться запам'ятовувати предмети, які вже перелічені, щоб не лічити їх двічі.»  

Значна частина сучасних дошкільників може назвати склад чисел першого десятка навіть без опори на дидактичний матеріал. Курс математики передбачає вивчення складу чисел від 2 до 10, що є базою для застосування прийомів обчислень числових виразів різними способами, бо в 1 класі діти засвоюють таблиці додавання і віднімання чисел 1 – 10. Табличне додавання і віднімання базується як на знанні складу чисел так і додавання та відніманні числа частинами, переставному законі додавання, взаємозв’язку дій додавання та віднімання.

         Значне місце в початковому курсі вивчення математики відводиться сюжетним задачам. Учні першого  класу знайомляться із структурою задачі, вчаться її аналізувати; потім моделювати, мотивувати вибір дій для її розв’язування.

Згідно програми «Дитина»: «Малят старшої групи ознайомлюють з поняттям «задача», її структурою, вчать розв'язувати задачі на знаходження суми й остачі. У підготовчій групі вводяться нові види задач — на збільшення або зменшення числа на кілька одиниць та на різницеве порівняння. Діти мають навчитися слухати задачу, запам'ятовувати її, моделювати, тобто ілюструвати (повна предметна модель і неповна, коли результат не можна перелічити). Вибір дій розв'язування задачі здійснюється в процесі практичних дій з фішками — замінниками предметів, про які говориться в задачі.

         Погоджуюся із рекомендаціями, які викладено в Інтернеті для педагогів дошкільних закладів, що працюють з програмою «Дитина». Зміст ігор, про які говорять методисти, дасть значимі знання, які стануть для першокласника основою оволодіння курсу математики. nauch.com.ua›psihologiya/5477/index.html

         Тільки тісна співпраця вчителів початкових класів та педагогів ДНЗ допоможе дітям а дальшому – школярам, опанувати новий державний стандарт початкової освіти.

Успіх відкритого уроку в початковій школі

Що вирішує термін «відкритий урок»?

         Урок – це форма організації навчального процесу, що застосовується на всіх рівнях та етапах навчальної діяльності в загальноосвітній школі. Загальноприйнятий урок має місце, час та відповідну структуру до визначеної теми та поставленої мети.

         Вчитель, що працює не один рік в школі, чітко розуміє та застосовує на практиці відповідно той тип уроку, який проводиться згідно календарно – тематичного планування та навчальної програми. Тобто урок – це закономірна практична діяльність, яка включає взаємозв’язану роботу між вчителем та учнями, направлену на здобуття, накопичення та застосування низки знань учнями.

         У даному випадку важливого та основного значення набуває ознака «відкритий» урок, що робить звичайну форму навчальної діяльності особливою, вимагаючи виняткової уваги та проникнення в її суть.

Відкритий урок – це та ж взаємодія учителя та учнів, проте має свої конкретні особливості. Така форма організації навчання є специфічною і вимагає значної уваги до його проведення. Це не тільки урок, як здобуття учнями знань з виучуваної теми, а й спеціально заздалегідь підготовлена форма методичної роботи, що показує майстерність вчителя. Можна сміливо сказати, що це – візитна картка вчителя, як новатора, виявлення його педагогічної творчості та майстерності.

Така методична робота має свої плюси та мінуси, тому є прихильники проведення відкритих уроків та їх супротивники.

Прихильники наполягають на потребі проведення такої форми методичної діяльності. На їх думку, кожен вчитель може проявити себе по особливому, підтвердити свою майстерність, продемонструвати методичний взірець роботи. Справджується прислів’я: «Краще раз побачити, ніж сто разів почути». Водночас це стимул вчителя до самовдосконалення, самоосвіти, прояву творчості та самобутності. Зрозуміло, що така робота потребує особливої уваги, зусиль, підготовки.

Противники такого виду діяльності порівнюють відкрити уроки з підготовленим сценарієм. Вони вказують на те, що учні дають вірні відповіді, не помиляються і відповідають за відмінно вивченим змістом. Вказують, що немає вирішення навчальних цілей та здобуття учнями знань, а тільки демонстрація вистави, де головна роль належить вчителеві.

Будучи прихильниками чи супротивниками «відкритих» уроків, кожен вчитель розуміє, що необхідна практика. Відповідно до Законів України, що регламентують освітню діяльність навчальних закладів, постійне удосконалення методики викладання навчальних галузей, передбачених навчальними планами закладу освіти, повинно супроводжуватися педагогічним контролем і насамперед проведенням відкритих уроків. Щорічне методичне об’єднання вчителів початкових класів школи передбачає низку відкритих заходів, в тому числі й відкритих уроків для колег школи. Атестаційна робота вчителя також включає дану методичну роботу, як прояв професійної майстерності педагога. Вчителі, що атестуються на присвоєння «вищої» кваліфікаційної категорії, присвоєння чи підтвердження звання «старший» вчитель, «вчитель» методист мають дати відкриті уроки для вчителів міста (району) та проявити свій рівень фахової майстерності.

Молоді педагоги, що пропрацювали два роки в школі не дають відкритих уроків, але беруть активну участь у відвідуванні таких уроків на різних рівнях. Така робота направлена на становлення методичної освіти, удосконалення застосування методик, підвищення рівня самоосвіти та формування власної майстерності.

Предмет, тип та вид відкритого уроку

         Справити враження на гостей – одна з вагомих ознак відкритого уроку. Слід враховувати, що гості уроку – це також освічені фахівці відповідної галузі або молоді колеги, які хочуть отримати новітні педагогічні віяння, щоб апробувати для власного удосконалення. Таку мету за звичай ставлять перед собою і колеги – педагоги, що присутні.

Як бути особливим і своєрідним? Для цього варто вибрати ту галузь навчальної діяльності, яка на вашу думку є високою мірою вдосконалена, де ви себе почуваєте «як риба у воді». Знання стандартної методики проведення уроків кожної галузі – це майстерність, а уміння його застосувати – це творчий підхід кожного педагога.

Насамперед прослідкуйте за власним мовленням та особливим словником, яким ви користуєтеся під час викладання даного предмету. Чи достатньо він досконалий? Які специфічні слова цього предмета повинні вживатися у вашій роботі – конкретні короткі фрази, чи образно насичене мовлення. Уміння майстерно вести виступ, володіти риторикою мовлення – це частина успіху уроку. Фрази мають бути продуманими та ґрунтовними, питання чіткими та послідовними.

Варто звернути увагу, що предмети, які не мають бального оцінювання в початковій школі – це не найкращий варіант відкритого уроку. В такому випадку вчитель має знати достатню кількість «оціночних фраз», тобто вербальних, за учнівські  відповіді.

Насичене образне мовлення, достатній рівень розвитку зв’язного мовлення, навичок роботи з художнім текстом учнів, дозволить вчителеві давати уроки літературного читання. Такі уроки можуть бути як при вивченні нового матеріалу, так і на закріплення.

Якщо ж вчитель вирішив показати майстерність учнів у оволодінні українською мовою, слід зважити на те, що учні достатній проміжок часу мають виконувати письмові завдання. Тобто значну частину часу учні прописують завдання, а тому в класі під час такого уроку «повисатиме» тиша. Урок може здатися типовим.

Багато вчителів початкової школи з великим бажанням беруться вести уроки математики. Проте колеги мають пам’ятати про особливу математичну термінологію та необхідний математичний аналіз, враховувати способи, форми обчислень.

Досить вагомої пошукової роботи вимагає і природознавство. Вчитель під час відкритого уроку має знати не тільки програмований пізнавальний матеріал, а набагато більше. Причиною є те, що діти стануть співавторами уроку, якщо цей матеріал їм буде цікавим та новим, а не наперед заученим. Учнівський колектив, який вчитель підготував для показу відкритого уроку  і наперед повідомив всі відомості, справляє враження сценарію свята, де репетиції пройшли вдало.

Уроки трудового навчання, образотворчого мистецтва потребують великої уваги до приладдя, інструментів, матеріалів, тобто забезпечення кожного учня відповідно до вимог програми. Обов’язковим є і проведення інструктажів, робота учнів з інструкціями, пам’ятками. Якщо це урок образотворчого мистецтва, то слід пам’ятати про малюнок вчителя, що є обов’язковим для методики викладання предмета в початковій школі.

На етапі визначення вчителя з навчальною галуззю, постає питання з типом уроку. Який би вчитель не обрав, але він має бути нестандартним, тобто таким, який має нетрадиційну структуру. Таких типів уроків сучасна методика налічує більш чим достатньо: уроки – аукціони, театралізовані уроки, уроки – конкурси, прес – конференції, уроки – занурення, уроки взаємного навчання учнів, уроки групової роботи, уроки типу КВК, уроки – змагання, уроки – сумніви, уроки – фантазії, уроки – ролеві ігри. Але слід пам’ятати, що не всі типи нестандартних уроків, які існують, можливі для застосування в початковій ланці школи. Перш за все – це і клас, в якому вчитель дає урок, і рівень знань та умінь даного класу, і ряд інших чинників, що виключають окремі види уроків, що не завжди мають достатній ефект.

Найкраще проводити комбінований тип уроку, під час якого застосовувати нестандартні форми педагогічної діяльності. Вчителі початкових класів в сучасній методиці виділяють окремі уроки, які вважаються нестандартними:

- уроки – мандрівки (урок – марафон, урок – подорож, урок – екскурсія, урок – екскурс). Особливістю цього уроку буде те, що визначається певний маршрут і всі названі попередньо зупинки (станції) протягом уроку мають бути пройдені. А точно вистачить у вчителя часу? Якщо впевнені – тоді вперед, до успіху!

- Інтегровані уроки (міжпредметні). Це вже не одна методика, а поєднання кількох, які під час уроку слід пам’ятати, переходячи від одного виду навчальної діяльності до іншого.

- Уроки – дискусії (урок – суд, урок – круглий стіл, урок – практикум, урок запитань та відповідей, урок – засідання, урок – прес – конференція, урок – телеміст). Чи достатньо буде методів навчальної діяльності, щоб утримати увагу молодшого школяра під час такого уроку, адже це обговорення певного питання з усіх сторін. Чи розвинена настільки інтелектуально дитина вашого класу (всі учні) аби бути уважним під час такого уроку? Якщо вчитель в своєму методичному арсеналі має достатньо завдань і вони реалізують мету і тип уроку – ви – творчий і неповторний професіонал!

- Уроки – дослідження (урок «Що? Де? Коли?», урок – знайомство, урок самопізнання, урок «Слідство ведуть затоки», урок – панорама ідей, урок – пошук). Однозначно такі уроки будуть ефектно виглядати адже вчитель має лише керувати дослідженням учнів. Реалізовуватиметься мета формування компетентностей учня шляхом пошукової діяльності. Родзинкою такого уроку будуть правильно сформульовані проблемні питання та організація групової і самостійної роботи учнів.

- Урок – звіти (урок – концерт, урок – захист, урок – інтерв’ю, урок – ерудит, урок – композиція, урок – ярмарок, урок – презентація, урок – аукціон). Такі уроки мають схожі з виставою заздалегідь продуманим сценарієм, якщо не включатимуть активних методів навчання, лише носитимуть репродуктивні, відтворювальні завдання. Наповнення такого уроку навчальним матеріалом має бути основним завданням вчителя. Це не просто перегляд, огляд досягнутого, а вміння учнями застосувати їх знання практично, тобто виявити компетентність. Слід поставити дітей в такі умови, тобто дати такі завдання, які б вимагали їхнього нестандартного підходу до вирішення та реалізовували програмовану мету уроку.

- Уроки – змагання (урок КВД – конкурс винахідливих та допитливих, урок – КВК – конкурс веселих та кмітливих, урок – мозкова атака, урок – турнір, урок – вікторина, урок – брейн – ринг). Як вчитель проявить свою творчість в такому уроці, які нестандартні методи та форми роботи застосує - залежить від нього. Та слід пам’ятати, щоб урок не перетворився на виставу чи на певну гру, в якій не було задіяно пошукової, навчальної діяльності учнів.

- Уроки – сюжетні замальовки (урок – ранок, урок – фестиваль, урок – спектакль, урок – картинна галерея, урок – віночок, урок – казка, урок – драматизація, урок – усний журнал). Здавалося, що для таких уроків потрібен тільки сценарій. Але ми говоримо про нестандартні уроки, Спробуйте сплести математичний віночок чи скласти математичну галерею картин. Не бійтеся застосувати тип уроку до невластивої як би здавалося для нього навчальної галузі. Наприклад урок – фестиваль природознавства тощо.

- Віршовані уроки. Досить цікавий тип, але вчитель має розуміти, що постійна рима під час уроку інколи стає незрозуміла для учня молодшої школи. Достатньо задіяти певні частини у віршованій формі, а окремі частини роботи – для виконання запланованих вчителем завдань.

Отож, нестандартна форма уроку може вирішити багато, але слід бути обережним. Які б типи, форми, методи діяльності не застосовував вчитель, проте основні етапи уроку мають бути витримані відповідно до методик.

Цікаво буде поєднання під час уроку частинок нестандартних уроків, що послідовно, логічно перетікають одна в іншу.

Та головне місце належить вчителеві, який буде керувати навчальним процесом. В його руках невидима диригентська паличка, яка не має здригнутися, бо він – професіонал і готовий до такої роботи.

Темперамент самого вчителя має поєднуватися із визначеним типом уроку. Зрозуміло, що романтичність не будуть ефективні для уроків математики, а «сухість» мовлення не дадуть достатнього ефекту уроку літературного читання. Урок образотворчого мистецтва та трудового навчання потребує уміння вчителя рухатися класною кімнатою, надавати індивідуальний контроль та корекцію учням під час виконання ними практичних завдань.

Відкритий урок, ніби хороша вистава, яка включає гарний виступ головного актора – вчителя, сприяє позитивній установці на діяльність. Вчитель демонструє колегам свій інноваційний, позитивний досвід, показує застосування методів навчання чи методичного прийому, реалізацію методичної ідеї.

І головне – відкритий урок все ж не вистава. Він має бути оригінальним, учні мають бути заінтриговані його новизною. Тоді діти стануть не глядачами, а активними учасниками навчального процесу.

Особливість змісту відкритого уроку

Перш за все урок має бути зрозумілим для всіх – перевіряючих, колег і насамперед для учнів. Він повинен мати логічну послідовність, що витримана певними етапами уроку. Все має бути «взаємопов’язане». Не слід набирати занадто багато інтерактивних вправ, новітніх методик, що виглядатимуть зі сторони як гора всього, що між собою не має зв’язку. В такому випадку вчитель отримає набір методичного хаосу, в якому і сам може згубитися.

Відкритий урок – носить свою динамічність, яка включає зміну видів діяльності, що слідують відповідно одна з одної. Раціональним буде побудова уроку за «пірамідою» Блума. Це нестандартний підхід до вирішення мети уроку. Вчитель, котрий вирішив застосувати дану методику, повинен мати практику такого русла.

Підібрані завдання до відкритого уроку повинні бути зрозумілі присутнім. Такі завдання прописуються або озвучуються. Колеги мають розуміти ціль застосування вчителем виду діяльності. Для учнів постановка завдань також носить зрозумілий характер та форму. Доречно подати раніше виконувані типи завдань в іншій інтерпретації, застосувавши новітні методики та інноваційні технології викладання предмету. Завдання повинні бути чітко і коротко сформульовані для учнів.

Насиченість наочність в початковій школі носить свій ефект. Більшість дітей – візували, тому значення мають колір, образ і лише потім звук. Перебільшення дидактичного матеріалу приведе до того, що вчитель сам розгубиться в такій масі підготовленого. Наочність має змінювати одна одну і не перенасичувати зміст уроку.  Слід врахувати санітарні норми щодо користування під час уроку відеозаписами та роботою з комп’ютером (коли така доречна). Роздатковий матеріал не повинен перенасичувати площу робочого місця учня. Записи на дошці повинні бути охайними та каліграфічними.

Закони відкритого уроку

З вибором навчальної галузі, типу уроку та його виду, теми, варто продумати зміст такого уроку та пам’ятати про головні закони, якими слід керуватися.

1.     Загальний вигляд всього, що є наповненням уроку: класна кімната, вчитель, зовнішній вигляд учнів. Візуальне сприйняття є первинним. Підготувати класну кімнату слід заздалегідь, прибравши зайві речі. Якщо урок передбачає парну чи групову роботу, подбати про розташування меблів, зручність під час уроку для учнів. Не забувати, що це учні початкової ланки і перш за все дитина буде шукати зручного місця для фізичного стану, а не виконання розумового завдання. Одяг вчителя має бути святково – практичним. Інколи вчителі, щоб справити враження одягаються в нові сукні, які під час проведення уроку тільки заважають. Краще зодягнути «апробований» костюм. Не треба  перенасичувати класну кімнату деталями, яких вона до цього не мала: стендами, виставками тощо. Вони не матимуть гармонії з тим виглядом, який мала за звичай дана класна кімната.

2.     Наповнення і організація шкільної дошки. Дошка – це робоче місце, що має бути задіяним та нести свою функціональну роль. Передбачені заздалегідь записи мають бути охайними  та каліграфічними. Не факт, що вчитель зможе впевнено зробити запис. Інколи хвилювання  вчителя передається в його письмі. Тому, якщо ви відчуваєте таку тривожність – скористайтеся роздрукованими завданнями на таблиці, індивідуальних картках, моніторі або зробіть записи в попередній день. На дошці має обов’язково бути прописана тема уроку та коротко висвітлені завдання. Мету уроку діти мають сформувати самі. В початковій школі ще зарано просити учнів самих визначитися з темою навчального матеріалу, як пропонують вчителі середньої та старшої ланки школи. А от проаналізувати тему і завдання початковий учнівський контингент школи здатний. І на основі цього діти зможуть зробити висновки: для чого це мені? Чому я хочу це знати? Як я ним скористаюся? Оформлення дошки – це продуманий крок. Таблиці, малюнки, схеми не мають закривати інший матеріал та перенасичувати зміст всього, що прикріплено. Слід подбати, щоб використані таблиці мали свою функціональність протягом уроку, або «зникли» після того, як вичерпали потребу в них. Якщо вчитель задіяв театр чи то ляльковий чи є фрагменти інсценізації, потрібно знаходитися поряд з учнями, щоб надати їм підказку та допомогу.

3.     Застосування технічних засобів навчання. Перш за все вчитель, що використовує техніку, має бути впевненим користувачем і організувати та створити показ таким чином, щоб «вікна» комп’ютерних програм відкривалися послідовно за планом. Для цього можна зробити короткий запис на клейких аркушах, які прикріпити до носія інформації. Використання протягом всього уроку монітору суперечить санітарно – гігієнічним вимогам щодо використання технічних засобів. Не варто весь урок працювати із завданнями презентації, адже діти часто сприймають екран, як пасивне споглядання, що не активує їх до діяльності, в даному випадку – навчальну. Записи на слайдах мають бути не менші 32 кеглю, хоча для початкових класів – це недостатньо, виходячи з практики. В презентації також не варто задіювати різноманітні анімаційні фейки, ефекти, бо вони відволікають від суті завдань. Колір слайду повинен мати пастельні тони, які акцентують увагу на змісті завдань, а не на оформленні слайдів.  Тестові питання слід подати в аудіативній формі (за відсутності ґаджетів з тестовими програмами), або на індивідуальному роздатковому матеріалі, адже слайд не може вмістити потрібну їх кількість. Попередньо потрібно переглянути відображення підготовленої мультимедійної презентації або відеозапису, щоб пересвідчитися в тому чи не «розмите» зображення, чи чітко прослуховується аудіозапис. В разі застосування мережі Інтернет, впевнено знати адресу сайтів, зробити закладки, вміло користуватися «зсилками».

4.     На уроці реалізується навчальна мета, а навчаєте ви учнів початкової школи. Тому цей урок насамперед потрібний  дітям. Вони – це 80 відсотків ефективності роботи вчителя і лише 20 відсотків – майстерність самого вчителя. Будуючи урок, продумуючи його етапи, визначити «цікаве», необхідне, нестандартне, корисне, вчитель повинен пам’ятати, що урок має донести до учнів навчальну мету, а не відтворення засвоєного. Діти можуть помилятися, тому на початку уроку пропишіть закони, якими учні мають керуватися, типу: кожен має право на помилку; можна змінювати власне рішення; тобі завжди допоможуть тощо. Педагог повинен уявити себе на місці учня під час такого уроку: «якби я був учнем». Подивитися на урок «очима іншої сторони». Чи задумувалися ви, як діти бачать відкритий урок? Поговоріть з ними про це, поясніть в чому суть такого уроку. І головне – не залякуйте, а покажіть успіх класу і престижність знань, які виявлять учні, бо вони впевнені особистості. В даному випадку попрацюйте з методикою «успіху» учня. Запросіть при потребі шкільного психолога та виявіть незрозумілі для вас моменти  дитячого психологічного стану, якщо ви такий відчуваєте.  Зважте на те, чим живуть сучасні діти, які в них ігри, якими інформаційними джерелами комунікації користуються. Скориставшись фейком «лайків» можна організувати взаємооцінювання або виставити оцінки етапам уроку. Змінити «Довідкове бюро» можна вправою «Поділитися новинами з друзями». Для організації групової роботи достатньо функції соціальної мережі «запросити друга». Завдання для такого уроку приготуйте з «посиланнями» на довідкову літературу, Інтернет тощо. Цікавою є функція «залишити свої коментарі», «знайти підписників», «обговорення» (короткі репліки) тощо. Проаналізуйте соціальні мережі та включіть їх для завдань під час уроку, що для дітей буде близьким та зрозумілим. Дійсність сучасних дітей об’єднує  користування соціальними мережами і варто їх навчати корисному та цікавому спілкуванню, а не бездумному кліканню по клавіатурі.

5.     Відкритий урок повинен мати «родзинку». Нестандартність уроку – це ще особливість, вирізнення. А от застосування певної форми подачі матеріалу та виконання завдань – це те, що наповнює сам урок. Використовувати перш за все варто те, що апробовано, практично і неодноразово. Новизна його має бути в змісті подачі матеріалу, а не в алгоритмі вирішення.

Вісім ключових питань для справжнього навчання¹

1)    Форма. На що це схоже?

2)    Функції.  Як це працює?

3)    Причинність. Чому воно таке?

4)    Зміни. Як воно змінюється?

5)    Зв’язки. Як воно пов’язане з іншими речами?

6)    Перспектива. Які інші точки зору?

7)    Відповідальність.  Яка наша відповідальність?

8)    Роздуми.  Звідки ми це знаємо?

Секрети сучасного уроку (за методикою Лозанова)²

-         Позитивність і асоціації.

-         Доброзичлива і весела атмосфера.

-         Зв’язок між свідомою та підсвідомою частинами уроку.

-         Визначення того, про що діти хотіли дізнатись, а потім пригадування, що вони вже знають.

-         На початку уроку загальна картина, щоб пізніше частинки ставали на свої місця.

-         Малювання карт пам’яті, які показують лише основні гілки, дозволяють учням промальовувати менші гілочки пізніше.

-         Підключити всі органи відчуттів (словесна  стимуляція, музика, зорові образи, рух, активна участь учнів, ігри).

-         Хороший урок завжди будується так, щоб задовольнити всі індивідуальні стилі навчання.

-         Найкращий вчитель - активатор, ведучий, тренер, мотиватор, диригент.

-         Організація швидкої зміни станів.

Вчитель, який прийняв рішення давати інтерактивний урок, повинен пам’ятати про його структуру.

Наважившись на застосування сучасних методик під час уроку, відійдіть і в подальшій роботі від стандартної схеми роботи. Практикуйте типові завдання під час навчальної діяльності на кожному уроці. Це не може бути одноразова акція, яка використана для показу і в подальшому забута.

Щоб урок був особливим, використайте активні методи критичного мислення «Мозковий штурм», «Вільне письмо», «Обміркуйте – Об’єднайтеся у пари – Обміняйтеся думками», «Семантична карта», «Читання з позначками», «Взаємне навчання», «Читання в парах», «Метод спільного вивчення», «Павутинка», «Дискусії», «Ажурна пилка», метод «Криголам», М-схема, Твір-п’ятихвилинка, метод «РОФТ», метод «ґронування», схема Венна.

Заплановані вправи повинні виявити під час уроку сформованість учнів до організації самостійної роботи, критичного мислення, ініціативності. Вони мають бути зрозумілими і стимулювати учнів до пошукової діяльності. Відкриття дітьми нового для себе, обміну думками, аналізу думок однокласника, уміння дослухатися до думки інших, «переглядати» їх та робити висновки – це головне завдання відкритого уроку. Усвідомлене сприймання навчального матеріалу – формування компетентностей молодшого школяра.

Подбайте про власну неповторність та оригінальність.

Час та психологічно – емоційний стан відкритого уроку

Емоції за звичай відчутні у будь – кого, хто несе свій виступ на загал. Згадайте інтерв’ю відомих акторів перед виставами, перегляньте відео, які допоможуть вам абстрагуватися від зайвого. Відкритий урок – це лише зернятко вашої роботи, а життя ще піднесе масу уроків, які потребуватимуть не менше емоцій.

Насамперед, діти не повинні бачити ваших емоцій. Нервовий стан вчителя автоматично передається кожному з учасників процесу, а особливо учням, які звикли до вас і вже відчувають чи нотки тремтіння в голосі, чи бачать вашу знервованість.

Ви працюєте з колективом дітей, тому гості, які присутні на уроці – це не учасники, а глядачі. Уявіть гарну картину, де ви – актор, що знає чітко свій сценарій. Зосередьтеся на колективі дітей. А не на присутніх. Відокремте уявно від себе ту частину класної кімнати, де знаходяться ті, хто прийшов до вас. Запам’ятайте – є ви і учні.

Слід постійно тримати в полі зору час. Годинник краще прикріпити на протилежні         й стіні класної кімнати так, щоб він був у вас постійно перед очима. Майте під рукою конспект уроку, навіть якщо ви ним не будете користуватися, бо вивчити його дуже добре, та все ж… Не варто «затягувати» початок уроку, бо це – не основне, чим ви повинні вразити гостей. Стислість вступної частини: повторення матеріалу,  актуалізації, мотивації має займати не більше 10 хвилин. Найвища точка уроку повинна знаходитися в основній частині уроку.

Як діяти, якщо ви не виконали якісь завдання, а відведений час закінчується? Наперед повинно бути виставлено пріоритетні завдання, які створюють основний ланцюг. Не бійтеся пропустити певний вид роботи, якщо він суттєво не вплине на зміст уроку. Про ваш задум знаєте тільки ви. Скоротіть об’єм самостійної роботи учнів, бо діти під час таких уроків «занадто» прикладають зусилля до старанності та охайності. Скористайтеся прислів’ям: «Краще менше, та краще».

Відведений час на хвилинки відпочинку – обов’язковий! Пам’ятайте про першу ритмічну паузу під час уроку та про динамічну під його кінець. Обов’язково для першого класу два етапи відпочинку – рухливий та пасивний. Запланований відпочинок пов’яжіть з темою уроку, практичним завданням, цікавими рухами, тощо. На уроці української мови можна запропонувати показати рухами звукову модель слів, виконати руханку за певним правилом. Якщо вирішили використати віршовану руханку, то вивчіть з класом слова наперед. Танцювальні вправи виконуйте за наявності місця для їх виконання. Динамічні паузи для відпочинку зору, м’язів рук є необхідними. Скористайтеся порадами Інтернету, якщо ще не здобули власних.

Постійно слід звертати увагу на тривалість уроку: 35 хвилин та дві паузи відпочинку для 1 класу; 40 хвилин та 1 – 2 паузи відпочинку для 2 класу; 40 хвилин та допустима 1 пауза відпочинку для 3 - 4 класу. В 3 – 4 класах діти у вас рухатимуться, виконуючи завдання в групах, об’єднуючись для спільної роботи.

До речі, краще користуватися механічним годинником. На ньому чітко проглядається проміжок часу, на відміну від електронного.

Не хвилюйтеся, якщо в результаті ви пропустили якесь завдання. Ніхто цього не знає окрім вас.

Буває  й таке, що урок іде за планом, але ви відчуваєте, що слід щось переінакшити, бо це матиме більший ефект. Дійте сміливіше!

Приготуйте додаткові вправи, які можуть залишитися невиконаними, проте ви будете впевнені в тому, що зайвий час не потрібно буде «тягнути».

Вчасне закінчення уроку – значний успіх вчителя та показник його майстерності.

Спробуйте під час уроку застосувати гумор. Не виходить, тоді посміхайтеся. Ваша щира посмішка – це впевненість учнів і підтримка для них. Діти знаходяться в такому ж стані як і ви, але ви – наставник.

Отож, головним є час, який визначає об’єм завдань, підготовлених вами до уроку. Зіставте зміст завдань у звичайній робочій атмосфері та помітьте для себе час на їх виконання. Переносьте в об’ємі лише 75% вправ. Часом слід завершити роботу, а учні ще працюють. Попросіть їх закінчити виконання завдань вмотивовано на тому етапі, на якому вони перебувають: «ми обов’язково допрацюємо на наступному уроці» або допрацюйте усно чи перевірте подане виконання такої вправи (повинно бути заздалегідь підготовлено). 

Краще більше часу відвести на виконання інтерактивних вправ, аніж на стандартні методи і форми роботи.

Особливості проведення уроків у кожному класі

Кожен етап початкової школи – це щабель успіху, на який підіймається учень, застосовуючи набуті знання. Методи, форми та застосування методик залежать від вікового психолого – фізіологічного розвитку дітей. Темп роботи учнів у кожному класі різний відповідно і об’єм завдань, особливості в постановки питань, розвитку уваги, мислення, пам’яті, мовлення. Можна називати достатню кількість чинників, тому звернемо увагу на учнів кожного класу початкової школи окремо.

Не легко давати уроки в першому класі. Дитячий колектив ще тільки на первинній стадії формування, діти ще мають нестійку увагу, їм досить важко організувати робоче місце для навчання. Тому слід пам’ятати, що роздаткового індивідуального матеріалу для роботи під час уроку має бути не дуже багато. Першокласники сприймають його як іграшку тому починають застосовувати для гри, а не навчальної цілі наперекір меті педагога. У дітей ще не досить розвинена кисть руки, тому й писати вони багато не можуть. Координація рухів також формується і часто за наявності великої кількості роздаткового матеріалу все губиться та падає з парти. Обмежтеся мінімальною кількість. Також учням першого класу ще важко працювати в групах, дослухатися один до одного. Для таких учнів найкращою є парна робота або робота в трійках. Об’єднуючи дітей в такі міні – групи, зверніть увагу чи немає між ними конфліктів. Чи вони відкрити або замкнені ще для спілкування. Першокласники, об’єднавшись в групи, спочатку починають розглядати один одного, бо це в них викликає більший інтерес, ніж навчальні завдання. Попередньо попрацюйте з утвореними трійками, дайте кілька завдань для роботи, визначте тих, хто успішно справився. Можливо, слід буде змінити склад певних пар чи трійок.

В першому класі вчитель має володіти достатньо гарним усним емоційним мовленням, щоб сконцентрувати увагу учнів на дошці та виконанні завдань. Паузи у мові вчителя – це розсіяність уваги учнів. Доволі складно буде дати урок української мови: навчання грамоти письма. Чому? Ваша ціль – показати нестандартні методи роботи під час такого уроку. Але для учнів ще не є достатнім напрацюваннями саме письмо. Вони щойно освоюють новий вид діяльності. Проте, якщо ви – чудовий методист, не сумнівайтеся ні на мить!

З успіхом можна провести урок математики. Для цього вам достатньо мати дидактичний матеріал, який повинен змінюватися і не бути одноманітним.

Слід пам’ятати, що будь – який урок, що проводиться в першому класі має бути насичений певним видом дидактичного матеріалу, що змінюється. Це потрібно для концентрації та утримання уваги шестирічних учнів.

Провідним видом діяльності шестирічок є гра. Ваше завдання – перевести її в навчальну гру з цікавими нестандартними завданнями. При  перевірці виконань застосовуйте більше рухів: чи то для показу звукових моделей слів, чи при обчисленні виразів тощо.

Якщо ви складаєте урок для сучасних шестирічок, перегляньте мультфільми, які дивляться учні. Прослідкуйте за позитивними та негативними персонажами. Дуже добре, що вчитель використовує колобка, котика і півника, але для дітей вони не є цікавими персонажами. Створіть уявну комп’ютерну гру, пограйте з їхніми героями казок та мультфільмів. Наприклад: Лунтик дає завдання; свинка Пепа хоче дізнатися та багато інших.

Кожен вид роботи з шести річками має змінюватися через 3 – 4 хвилини та мати логічний зв'язок. Починайте від відомого вже дітям і ставте перед пошуковою проблемою. Залучити учнів першого класу до такої роботи важко, проте їх відповіді можуть вразити і навіть розвеселити присутніх. Не бійтеся, адже це дитяча безпосередність і вона сприйнята буде колегами адекватно. От і у вас знайдеться місце для гумору!

Спробуйте дати час для самостійної навчальної діяльності. Продумайте шляхи перевірки. Першокласники часто не можуть знайти у себе помилку, тому подайте їм зразок для перевірки виконання. Варто спробувати взаємоперевірку, хоча це матиме наслідком шум під час уроку.

Великого значення матиме ваша вербальна оцінка відповіді шестирічок. Емоційно вчителеві слід показувати задоволення, захоплення, здивування відповідями учнів. Та коли трапиться неточна відповідь, то не акцентуйте. Виправте коректно, навіть «на вушко» підказкою.

Шестирічки люблять призи, але не слід роздавати їх під час уроку, бо діти почнуть роздивлятися, хвалитися ними і навіть перестануть працювати, бо вони мають приз, а інші - можуть образитися.

Використовуйте загадки, щось фантастичне, «чарівне», з вигадкою. Це матиме вагомий ефект у роботі з дітьми такого віку.

Тож перш ніж застосовувати під час відкритого уроку будь – який вид, форму, метод роботи з учнями першого класу, варто попередньо спробувати аналогічний та проаналізувати його застосування.

Вчителі часто беруться з першокласниками показувати уроки образотворчого мистецтва, трудового навчання, проте дітям досить важко виконати практичні завдання, бо в них ще недостатньо сформовані координаційні рухи, навички різання, ліплення сама кисть руки є слабкою. Для таких уроків потрібно підібрати цікаві техніки у виконання, але слід пам’ятати, що ви даєте відкритий урок і реалізація його теми має відповідати меті, що закладена в програмованих завданнях. Уроки таких навчальних галузей повинні мати досить прості інструктажі, техніки та високу увагу вчителя, його індивідуальний контроль та корекцію діяльності учнів. В кінці уроків обов’язково має бути виставка дитячих робіт (чи то відкриті чи звичайні уроки).

Другий рік навчання в школі – це значний крок вперед у фізіологічному розвитку, навчальних навичках учнів. Особливістю проведення уроків в даному класі є те, що учні мають вже в достатній мірі вміти застосовувати взаємооцінювання, працювати з інструкціями та самостійно, організовуватися для групової роботи. З перших днів навчання потрібно готувати дітей до такого типу уроків, використовуючи наперед передбачені вчителем вправи. Дані уроки відрізнятимуться тим, що вчитель повинен менше застосовувати гри, як ведучого виду діяльності. Учні вже знайомі один з одним, тому впровадження групових методів навчання – це вартісний вид навчання, який заслуговує на увагу. І все ж не забувати про темп уроку. Другокласники не такі вже й швидкі для виконання навчальних завдань. Здивувати присутніх можна умінням учнів користуватися абстрактними поняттями:

·        на уроці математики відповідною термінологією: продиктувати математичний диктант, застосувавши різні способи читання математичних виразів; провівши дослідження множення, ділення чисел на 1, 10; детально проаналізувавши задачу;

·        під час уроку української мови – поясни ти застосування відповідного правила до написання слів;

·        під час уроку літературного читання – назвавши тему, мету твору.

Ефектний вигляд мають уроки розвитку зв’язного мовлення ( з практики), які будуються з використанням інноваційних технологій та інтерактивних методів. По – перше – це стимул для учнів дізнатися нове, працею неповторності власної думки, нестандартних рішень. По – друге – педагог прививає таким чином любов до рідного слова, через нестандартне мислення дитини. Розробивши уроки розвитку зв’язного мовлення «Усмішка», та застосувавши їх на практиці, зробила висновок, що такі уроки – це джерело натхнення не тільки вчителя, як майстра, а й учнів. Цікавість учнів викликає сам нестандартний підхід до проведення таких уроків. Один раз на два тижні вчитель може скористатися власним творчим потенціалом для втілення педагогічних ідей в практику.

Уроки математики окрім вияву вміння застосовувати математичну термінологію можуть вирізнятися творчими вправами над змістом задачі, роботою над логічно – практичними завданнями.

Але все ж є особливості в другокласників: часом розсіяність уваги, стомлюваність, недостатній словниковий запас, самоорганізація. Вчитель під час другого року навчання вже може визначити який предмет краще, легше проходить в звичайному режимі, тому і надати перевагу під час відкритого уроку.

Третьокласники – це найкращий ступінь навчання для проведення відкритих уроків. Учні достатньо організовані, чують, розуміють вчителя. Як говориться «з пів слова». Це той час, коли вчитель може втілювати власні творчі задуми, а учні будуть співавторами уроку. Ініціатива педагога третьокласниками сприймається позитивно. Учні вміють аналізувати, давати власні коментарі, приймати рішення чи чиюсь точку зору. Достатньо розвинене зв’язне мовлення (в загальному) дає широке поле використання навчальних галузей для проведення відкритого уроку.

Дослідження – це та «родзинка», яка матиме успіх. Діти володіють навичками користування інструкціями. Надайте їм інструкцію та стимулюйте до пошуку відповідей на поставлені питання. Кожній групі сформулюйте питання по – різному і покажіть, що проблему можна обговорювати з різних точок зору. Зробіть «трибуну» для виступів, вчіть публічності, вмінню відстоювати власні думки, йти на обмірковану  угоду чи вести диспут, діалог, суперечку в разі потреби.

Творчість – це найбільший об’єм наповнюваності відкритого уроку в третьому класі. Застосування методики ТРЗву – є досить особливим для проведення уроків української мови. Робота під час уроку літературного читання – різні творчі вправи як групового чи індивідуального характеру.

Учні вже другий рік вивчають інформатику, тому вчитель може застосувати різноманітні види завдань тестового характеру, види вправ, які слід виконати, використавши комп’ютер або пов’язати проведення  уроку з елементами користування комп’ютером. Все залежить також від володіння вчителем сучасними ґджетами.

Непроста форма проведення уроку в 4 класі. З одного боку – це учні – випускники початкової школи, тому в них сформовані навчальні навички, вони достатньо компетентні. Інший бік медалі – чим можна здивувати?

Здається, що інколи учні четвертого класу переоцінюють власні навички і беруться за не досить серйозно відносяться до поставлених перед ними завдань. В цьому випадку вчитель повинен скористатися методикою «відкривачів». Діти самі мають визначати тему уроку з поставлених вчителем питань. Цей новий вид навчальної діяльності починають застосовувати вчителі – новатори для старшої ланки школи. Ряд поставлених питань під час актуалізації опорних знань та мотивації навчальної діяльності повинні підвести дітей до визначення теми, над якою вони працюватимуть під час уроку. Тобто, має бути таке питання, яке потребує вивчення матеріалу, щоб можна було дати на нього відповідь.

Форми обговорень, дебатів, висловлення суджень під час уроків літературного читання – досить ефективний вид навчання. Розвинене зв’язне мовлення допоможе учням висловлюватися, але варто надавати дітям «словник – підказку» (ряд слів, фраз), якими можна скористатися під час такого навчання.

Під час уроків математики більше приділяти уваги творчій роботі над задачами, які мають практичне застосування. Підручник – це не головний атрибут уроку. Часом він вміщує задачі, які не мають практичного застосування в реальному житті. А от задачі, які слід вирішити в побуті і їх тип вивчається під час уроку, дуже зацікавлюють дітей.

Уроки природознавства для четвертого класу – це достатньо широке поле для вияву творчості педагога. Вчитель може застосувати безліч інтегрованих вправ, різні способи вивчення нового матеріалу: взаємонавчання, самостійне вивчення з наступним обговоренням. Діти володіють вмінням відео зйомки, тому можна запропонувати їм навіть відзняти відеоматеріал для уроку. А от показане вчителем відео під час уроку, по перше, не повинно займати багато часу, має носити навчальну мету, а не споглядальну і не перенасичувати зміст уроку. Перед кожним переглядом відеороликів потрібно дітям ставити питання, щоб вони розуміли ціль, з якою ведеться перегляд.

Кожен вчитель може також внести власне доповнення до поданих вище методичних порад, бо має власні напрацювання і вміє їх творчо застосовувати на практиці.